Згідно з чинним законодавством, 800 торговельно-електричних організацій України та всі покупці електроенергії вважаються суб’єктами цього ринку. З початком лібералізації енергосфери, з літа 2019 р., споживачі (фіз. та юр. особи) набули можливості змінити постачальника електроенергії на більш вигідне. В результаті монополія «енергогінантів» поступово відходить у минуле, а ринок поповнюється численними учасниками. Це дозволяє домогосподарствам, великому та середньому бізнесу самостійно вирішувати, з ким співпрацювати. Приводом для зміни постачальника електроенергії найчастіше є ціновий критерій, а також кращий комфорт обслуговування клієнтської бази.

Як працює ринок енергетики

Відповідно до реформи від січня 2019 р., всі постачальники умовно поділені на такі категорії:

• підприємства, що продають ресурс організації;
• оператори систем розподілу (ОСР), які контролюють транспортування електролінії.

На зміну ДП «Енергоринок» прийшов ринок оптових продажів з кількома фігурами та новими продуктами. Через війну нове ціноутворення формується виходячи з ринкових умов. Споживачам пропонуються такі варіанти розрахунків:

• двосторонні договори;
• РВС “на добу вперед”;
• балансуючий варіант, для постачання пікових потреб.

Останній вважається найвитратнішим за вартістю. Тоді як пропозиція ціни «ринку двосторонніх договорів» – альтернативний варіант найнижчої вартості «світла».

Критерії пошуку найкращого енергопартнера

Після старту реформи великі промисловці отримали можливість укладати договори безпосередньо. Населення має більш обмежені варіанти покупки. З ними працюють лише постачальники ПВП (постачальники універсальних послуг). Фактично це частина колишніх «обленерго», яка сьогодні відповідає за доставку енергії.

Розберемося докладніше, як змінити постачальника електроенергії з максимальною вигодою абоненту. Сьогодні юридичні та фізичні суб’єкти господарської діяльності можуть надіслати заявку на електронну пошту нової організації або зареєструватись в онлайн-режимі. При цьому не завадить зібрати інформацію про потенційного партнера. А саме:

1. Перевірити дозвільну документацію. Це стосується насамперед згідно із законом оформленої та чинної ліцензії на постачання енергоресурсів (див. на сайті НКРЕП).
2. Впевнитись в акредитації фірми як ОРС.
3. Поцікавитись репутацією фірми на енергоринку.

Зверніть увагу на надійність та стабільність компанії в цілому. Визначальними факторами є стаж роботи з абонентською базою, наявність відомих клієнтів, кількість відділень і філій по країні. Постачальник, націлений на довгострокові взаємини з абонентами, завжди відрізняється найкращою якістю послуг.

Наступним кроком перевірки є моніторинг тарифів. У разі ринкової конкуренції споживач пов’язаний зобов’язаннями. Він може віддати перевагу на користь надійніших постачальників. Це дозволяє укладати договори з ким і коли йому вигідно (навіть упродовж різних періодів). Дані про комерційні пропозиції конкретної організації, як правило, розміщуються на офіційному сайті цього енергопостачальника (копії надсилаються на сайт НКРЕКУ).

В електронному вигляді можна отримати таку інформацію:

• тарифи/ціни на послуги;
• цінова політика (варіанти чи графіки оплат);
• форми розрахунків (оплата рахунку за передоплатою чи щомісячний розрахунок);
• особливості взаємовідносин із клієнтами (термін виставлення квитанції за отриману електроенергію та її оплату та ін.).

Слід також звернути увагу до варіанти зворотний зв’язок. У разі виникнення різних питань у споживача зручно, коли про поломку або відсутність електрики можна повідомити не тільки телефоном або мейлом, але й у формі повідомлення в соціальних мережах. Саме тому рівень та комфортність обслуговування – важливе питання. Сервісна підтримка – важлива умова відповідального бізнесу. Особливо це актуально на початковому етапі співробітництва. Кожному новачкові команда Тепла виділяє персонального менеджера з можливістю юридичної підтримки. Під час укладання договору гарантується обслуговування 24/7. Абонент може у зручний для себе час отримати необхідні йому документи, інформацію, перевірити свої рахунки або проконтролювати обсяг енергії, що використовується.

Як змінити електропостачальника: основні кроки

Приймаючи відповідальне рішення, одержувач послуг зобов’язаний попередити свого партнера за 21 день. Це необхідно для того, щоб уникнути можливих штрафних санкцій за дострокове «розривання» поточного договору (у разі наявності фіксованого терміну). Після цього споживач надає наступний перелік копій та заявку на надання послуг новому продавцю:

1. Паспорт, що підтверджує особисті дані (прізвище, ім’я, по-батькові), ідентифікаційний код (для фіз. осіб). Найменування фірми, виписка з ЄДР, копія довідки або виписки з ЄДР (для юр. Особ, ФОП).
2. Контактні дані: номер телефону, юр. адресу, електронну адресу.
3. ЕІС-код точки обліку, присвоєного йому ОРС (обленерго) для точки об’єкта споживача.
4. Дані та найменування нинішнього постачальника.
5. Останні платіжні документи (рахунок за спожиту за фактом енергію).

Протягом 3 робочих днів майбутній постачальник зобов’язаний надіслати запит до АКУ (адміністратор комерційного обліку) з метою зміни електропостачальника. Далі він зобов’язується надати «новачкові» рішення з позитивною відповіддю чи відмовою початку співробітництва.

Чи варто міняти «продавця» послуги

Погодьтеся, що значна частина собівартості продукції залежить від витрат на паливні ресурси (електроенергія і газ). Як вибрати постачальника електроенергії в Україні з вигодою? Зібравши аналітичні відомості та провівши моніторинг цін, можна підібрати найбільш підходящий варіант. Серед наявних гравців ринку є більш надійні та вигідні.

Згідно зі статистичними даними, економія від переходу до іншого незалежного продавця може досягати 30%. Більш маневрені фірми-постачальники можуть надати для своїх клієнтів максимально вигідні тарифи. За рахунок цього вони забезпечують досить великий обсяг продажу, а у виграші залишаються усі. Вибираючи економічно більш вигідного торгового партнера, можна значно знизити власні поточні витрати. Вибираючи економічно більш вигідного торгового партнера, можна значно знизити власні поточні витрати.