Чадний газ – це несолетворний оксид (монооксид) вуглецю, має формулу CO. Дуже токсичний, часто стає причиною смертельного отруєння не лише на виробництві, але й у побуті. Утворюється в результаті горіння, яке супроводжується нестачею кисню. Його головною небезпекою є те, що він не має ні запаху, ні кольору, ні смаку, ні інших ідентифікаційних параметрів, за якими можна чадний газ виявити. Останнє робиться за допомогою спеціального обладнання. Небезпечна сполука може бути смертельною навіть у невеликій концентрації. Ступінь її токсичності можна порівняти з аналогічним показником синильної кислоти.

Джерела чадного газу: зверніть увагу й будьте пильними

Щоб запобігти нещасним випадкам у побуті або на виробництві, варто знати, як утворюється чадний газ. Це трапляється через неповне згорання:

• природного газу;
• пропану;
• бутану;
• вугілля;
• дров.

Джерелами можуть бути газові колонки й каміни з несправними димарями, автомобільні двигуни, печі, зокрема ті, у яких згорає вугілля кокс або нафтопродукти. Особливо небезпечний чадний газ у разі пожежі, коли він діє разом із ціанідами, а також із надтоксичними оксидами сірки або азоту.

Механізм дії

Отруєння чадним газом виникає внаслідок його поєднання з гемоглобіном. Ця взаємодія відбувається дуже легко, і її результатом є створення карбоксигемоглобіну. Небезпека цієї сполуки полягає в нездатності транспортувати кисень. У разі отруєння чадним газом настає гіпоксія, яка в комплексі з цитохромоксидазою:

• порушує дихальні ланцюги шляхом припинення транспорту електронів;
• створює вільні радикали;
• пошкоджує мембранну структуру клітин.

Особливо небезпечним чадний газ є в приміщеннях, які зовсім не провітрюються або провітрюються погано. Що стосується смертельної дози, вона залежить від низки чинників. Серед них:

• концентрація чадного газу в повітрі;
• дихальна активність, яка пов’язана з накопиченням отрути;
• час експозиції;
• індивідуальні, статеві та вікові особливості організму (виявляється, що жінки стійкіші до токсину, аніж чоловіки, а діти стійкіші до нього, ніж літні люди);
• наявність у повітрі інших сполук, які можуть посилити токсичний ефект.

Отже, концентрація 1000–1500 часток на мільйон (у відсотковому співвідношенні це 0,1–0,15%) може призвести людину до гіпоксії, незворотних пошкоджень мозку й серця. Унаслідок нестачі кисню настає смерть.

Клінічна картина отруєння

Серед головних симптомів, що вказують на ураження чадним газом, варто виділити такі:

• сильний головний біль (найрозповсюдженіший прояв), може доходити до пульсації в скронях;
• нудота;
• запаморочення;
• підвищення температури;
• порушення орієнтації й рівноваги;
• загальна слабкість та втома;
• судоми.

Можуть бути прояви ішемії серцевого м’яза навіть тоді, коли ішемічна хвороба серця відсутня. Отруєння чадним газом призводить до тахікардії, аритмії, гіпертензії. Усе це викликає порушення свідомості й кому. Шкіра набуває блідо-синього кольору. Унаслідок надважких отруєнь або після смерті вона стає яскраво-червоною.

Діагностичні заходи

Під час виявлення ступеня отруєння чадним газом проводяться комплексні дослідження. Обов’язково вивчається концентрація карбоксигемоглобіну – відсоток цієї сполуки від загальної кількості гемоглобіну. Але варто знати, що цей показник не завжди є об’єктивним віддзеркаленням важкості отруєння. Роблячи аналіз результатів, фахівці беруть до уваги час, який минув після евакуації пацієнта з небезпечного середовища. Досліджуються сироватка й концентрація:

• електролітів;
• креатиніну;
• сечовини.

Проводиться електрокардіограма. Особливо вона важлива для пацієнтів, що мають ішемічну хворобу серця. Кардіограма допоможе вивчити концентрацію маркерів пошкодження серцевого м’яза. Проводяться психоневрологічні дослідження.

Лікування отруєння

Перший крок, який треба зробити при виявленні ураження чадним газом, – безпосередньо припинити дію токсинів на людину. Необхідно провести такі заходи:

1. Термінове забезпечення ефективного провітрювання приміщення – це необхідно для зниження концентрації чадного газу. Треба відкрити всі вікна та двері для того, щоб надати повітрю максимального доступу.
2. Нейтралізація джерела чадного газу. Зокрема, треба вимкнути або загасати пальники.
3. Термінова евакуація постраждалого з зони ураження. Водночас треба захистити його від переохолодження та надати зручне положення, щоб не перешкоджати диханню.
4. Направлення ураженого до медичного закладу.

Головним антидотом чадного газу є кисень. Отже, одразу з пацієнтом проводиться нормобарична оксигенотерапія. Під час її виконання кисень подається через маску, яка обладнана спеціальним резервуаром. Нормобарична оксигенотерапія здійснюється дуже інтенсивно як на догоспітальному етапі, так і в умовах стаціонару. У лікарні під час її проведення аналізуються:

• стан газів, які присутні в артеріальній крові;
• поточна концентрація лактату в сироватці крові;
• відсоток карбоксигемоглобіну.

Якщо після нормобаричної оксигенотерапії покращення не відбувається, може бути призначена гіпербарична оксигенотерапія. Перш ніж її проводити, лікар має визначитися з доцільністю цього методу. Зокрема, гіпербарична оксигенотерапія пов’язана з транспортуванням пацієнта до барокамери. З огляду на це необхідно переконатися в тому, що такі заходи не створять додаткової загрози життю людини.

Гіпербаричну оксигенотерапію проводять вагітним жінкам при отруєнні чадним газом. Процедура призначається, якщо концентрація карбоксигемоглобіну складає понад 25%. ЇЇ також можуть проводити в діапазоні 15–25%, але за умови, якщо зберігаються кардіологічні порушення. Варто також зазначити, що коли після отруєння чадним газом минуло 24 години, то проведення гіпербаричної оксигенотерапії не виправдано з медичної точки зору.

Після реанімаційних заходів, коли вже немає загрози життю, пацієнт тривалий час проходитиме симптоматичне лікування. Водночас треба постійно досліджувати організм і коригувати порушення, які виникають. Індивідуальну програму й медикаменти призначає лікар.

Профілактичні заходи

Тепер ви знаєте, що таке чадний газ, вам відомо про його токсичність і навіть про заходи, що здійснюються через отруєння ним. Але варто дізнатися й про те, як не допустити фатальних наслідків, адже це не так складно. Згідно зі статистикою, отруєння чадним газом найчастіше відбуваються в холодні місяці. Це зумовлено активним використання пічного опалення. Дуже великий ризик загинути виникає, якщо перебувати в зачиненому гаражі зі включеним автомобільним двигуном, адже він створює велику концентрацію чадного газу.

Але настання летального випадку залежить від часу впливу речовини. Отже, показник 0,1–0,15% може бути смертельним, якщо людина вдихає отруєне повітря понад одну годину. У тому разі, коли концентрація цієї небезпечної речовини дорівнює 0,2%, летальний випадок настає впродовж 60 хв. Якщо показники підвищені до 0,3–0,4%, у людини є 30 хвилин, щоб евакуюватися з місця витоку. Концентрація чадного газу, що дорівнює 1%, є занадто небезпечною. У такому разі летальний випадок настає впродовж 3 хв.

Кожна людина має змогу запобігти отруєнню чадним газом, зберегти своє життя та життя своїх рідних і близьких. Треба лише бути пильними й дотримуватися правил безпеки. Перед тим як використовувати пічне обладнання, необхідно переконатися в його задовільному робочому стані. Не заощаджуйте часу на перевірку справності й забрудненості димарів. Треба постійно їх прочищати.

Правильно експлуатуйте газові плити та балони. Щоб виключити ризики розпилення чадного газу тоді, коли ними не користуєтеся, перекривайте центральний кран постачання. Якщо ви часто перебуваєте в гаражі, потурбуйтеся про вентилювання приміщення. Відкривайте двері, якщо треба здійснювати ремонт із двигуном, що працює. Ніколи не використовуйте останній для опалення гаража, адже дотримання цієї поради збереже вам життя.