Електрична енергія є особливим продуктом. Вона чутлива до ситуації над ринком і реагує на найменші його прояви. Саме тому енергетичним компаніям складно її анонсувати для клієнтів зі сфери бізнесу. Доводиться шукати індивідуальних підходів. Доказом непостійності ринку є ситуація, що склалася в Україні в період з 5 по 8 липня 2023 року. У цей момент спостерігалося істотне падіння цін на електроенергію для промисловості, причому це сталося на хвилі введення нових price cap, що підвищують верхню межу вартості ресурсу.

Велика передісторія ситуації

Введення в Україні нових price cap на електроенергію для підприємств відбулося згідно з постановою національної комісії, яка регулює комунальний сектор та енергетику – НКРЕКУ. Це очікувано виявилося у підвищенні цін для бізнесу. Нововведення мали розв’язати такі задачі:

1. Активізація імпорту з сусідніх країн, яка така необхідна нашій енергосистемі в цей час. Ключовим інструментом для цього є встановлення паритету між українськими та європейськими цінами. До введення змін вартість електроенергії в Україні була значно нижчою, ніж у Східній Європі, що створювало компаніям, які там знаходяться, певні комерційні проблеми. Це навіть призвело до того, що електроенергія часто постачалася в закритому режимі.
2. Вилучення коштів безпосередньо на генерування електрики та обслуговування потужностей. При цьому у роботі енергетичних компаній важлива рентабельність.
3. Вилучення коштів на ремонт енергосистеми, що постраждала внаслідок обстрілу.

У контексті останнього пункту зазначимо, що гостра потреба в імпорті має не лише економічний, а й технічний характер. Оскільки ворог довго та цілеспрямовано руйнував інфраструктуру, навіть у період припинення активної фази обстрілів в енергосистемі України залишалася величезна кількість технічних одиниць, які потребують відновлення. Така тенденція збережеться ще тривалий час. У процесі проведення ремонтних робіт частину обладнання, у тому числі відповідального за генерацію, доводиться відключати. При цьому імпорт залишається єдиною можливістю компенсувати дефіцит, що виникає, не вдаючись до планових централізованих відключень.

Загалом навіть на початок обстрілів реалізація електроенергії супроводжувалася проблемами з рентабельністю. І до запровадження нових price cap для виробників е/е доводилося включати безліч компенсаційних механізмів. Чимало витрат лягало на бізнес та державу.

Після підвищення стелі верхньої ціни підприємства відчули подорожчання ресурсу. Сама вартість за 1 МВт/год наблизилася до європейських. У більшості випадків у Європі вона трохи перевищувала українську, що достатньо дозволяло говорити про бажаний паритет. Водночас за певних обставин ціна на електроенергію в деяких сусідів була нижчою, ніж в Україні. Саме ці моменти наша країна використала для активізації імпорту. Проте після запровадження на тлі загального подорожчання несподівано сталося здешевлення. З чим це пов’язано спробуємо розібратися далі.

Незвичайне явище чи норма

Отже, період із 5 по 8 липня в Україні несподівано біржова ціна на електрику значно знизилася. Це можна відстежити, спостерігаючи статистику зміни вартості:

• 5.07.2023 – 4, 05 грн за кВт/час;
• 6.07.2023 – 3,45 грн за кВт/час;
• 7.07.2023 – 3,66 грн за кВт/час.
• 8.07.2023 – 2,11 грн за кВт/час.

Таким чином, зниження становило 30–40%. Якщо порівнювати з Польщею, то там, наприклад, 6 липня ціна електроенергії становила на 53% вище, ніж в Україні. Загалом якщо у нас вартість дорівнювала 53 євро за 1 кВт, то в Румунії, Словаччині, Чехії фіксувався показник близько 82 євро за той же кіловат. Причина такого зниження пояснюється просто – пропозиція перевищила попит. На це вплинула низка незалежних факторів – вони призвели до помірного споживання електрики, яка припала на ці дні. Якщо звернутися до статистики, за даними біржі, 06.06.2023 пропозиція склала 72369,4 МВт/год, попит обмежився 69185,4 МВт/год. Наступного дня розрив показників збільшився. За попиту 63761,4 пропозиції склала 80899,01 мВт/год. Далі розглянемо поведінку торгів 08.07.23. Цього дня пропозиція знизилася до 69 615,5, але попит впав до рекордних 44 441,9 мВт/год.

Описане явище цілком звичайне ринку, і називається профіцит. Він може виникнути й в Європі, наприклад, у вихідні дні, коли підприємства не працюють на повну потужність, а громадяни відпочивають на природі. У низці країн, таких як Словаччина чи Румунія, коли пропозиція перевищує попит, ціни падають до рівня, нижчого за українські.

Варто також зазначити, що в Європі теж є ‘price cap’. Однак у них встановлюється дуже висока верхня межа ціни — вона може становити й 3000, і 4000 євро за 1 МВт/год. Нині його досягти явно неможливо, що створює комфортний коридор ціни. Водночас нижня межа відсутня, через що ціна в Європі іноді, в період профіциту, може не тільки опускатися до нуля, але навіть набувати негативних значень. Не виключено, що таким шляхом піде Україна. Принаймні обговорення на цю тему в експертному середовищі активно ведуться.