Чому на ринку електроенергії були встановлені нові прайс-кепи та як діяти бізнесу
Електроенергія є найважливішим ресурсом, без якого неможлива життєдіяльність країни. Недостатнє її постачання здатне створити хаос в економіці, адже позначиться на роботі кожної компанії. Нові прайс-кепи на ринку електроенергії, що впроваджені з 1 липня 2023 р., виявилися для багатьох підприємств проблемою, яка потребує термінового розв’язання заради утримання бізнесу.
Поточна ситуація
Населення стикнулося з підвищенням тарифів раніше, ніж підприємства. Це сталося з 1 червня 2023 року. До цього діяла ціна в розмірі 1,44 грн для користувачів, які споживали менше, ніж 250 кВт електроенергії на місяць. Якщо розхід перевищував зазначений показник, треба було сплатити вже 1,68 грн за 1 кВт. Такі ціни вдавалося утримувати впродовж тривалого часу – з 2017 р.
З 1 червня 2023 р. для населення були підвищені тарифи до 2,64 грн, незалежно від обсягів споживання. Попри це, існує маневр для заощадження: якщо використовувати електрику в нічний час, її ціна становитиме 1,32 грн. Але для цього потрібен двозонний лічильник, а також знадобиться укласти з постачальником електроенергії відповідну угоду.
Для бізнесу до 1 липня 2023 р. були свої умови. Якщо підприємство використовувало електроенергію з 23:00 до 07:00 (так звані години мінімального навантаження), воно мало сплатити 2000 грн /МВт·год. За електроенергію, що спожита під час максимального навантаження, треба було сплачувати вдвічі більше, тобто 4000 грн за 1 МВт·год.
З 1 липня 2023 прайс-кепи (граничні ціни) для підприємців змінилися з додаванням нових періодів споживання електроенергії. Вони виглядають так:
- Нічний період – триває від 23:00 до 07:00 наступної доби. За електроенергію, що спожита впродовж нього, сплачується 3000 грн/МВт·год.
- Денний період – з 07:00 до 19:00. У рамках цього тарифу доведеться сплачувати 5600 за 1/МВт·год.
- Вечірній пік – з 19:00 до 23:00 год. Якщо підприємство споживає електроенергію в цей період, доведеться сплатити 7200 грн за 1/МВт·год.
В останньому випадку здорожчання ресурсу складає 80 відсотків у порівнянні з минулим тарифом, а в перших двох, відповідно, 40 і 50%. З огляду на це мінімальна гранична ціна складає 10 грн.
Варто зазначити, що вказані прайс-кепи на електроенергію розроблені для використання на «Ринку на добу наперед – РДН», коли ціна зазнає коливань. Наприклад, згідно зі спостереженнями, підвищення середньої ціни електроенергії 1 липня відбувалися на 29,86% у порівнянні з 30 червня, а вже 2 липня рівень подорожчання знизився на 10,5%.
Обговорення проблемних питань
Встановлення цін на ринку електроенергії відбувається за рішенням Національної комісії регулювання у сферах енергетики й комунальних послуг – НКРЕКП. Багато її членів виступили не лише за зміну прайс-кепів, які діяли до 1 липня 2023 р., але й за повне їхнє скасування.
За думкою багатьох експертів, такий підхід дозволить наповнити енергетичний ринок грошима. Але більшість членів комісії висловились за продовження системи прайс-кепів. Вона потрібна, щоб не створювати додаткового напруження й не доводити підприємства до краху.
Річ у тім, що бізнес сприйняв перспективу підвищення прайс-кепів на електроенергію з настороженістю, адже кожен суб’єкт підприємницької діяльності, незалежно від масштабів, передбачає додаткові витрати. Наприклад, за словами керівника одного з великих українських промислових підприємств, щоб не мати боргів за електроенергію після введення нових прайс-кепів, його компанії потрібно знайти 300 млн гривень.
Останнє підвищення ціни на електроенергію є доволі відчутним. Нові прайс-кепи створюють ризик збільшення собівартості продукції або послуг, але в разі звільнення цін такі проблеми посиляться. Підвищення вартості електрики в певних випадках може призвести до закриття, якщо не підприємств загалом, але принаймні їхніх окремих виробництв. Це, своєю чергою, стає причиною звільнення персоналу. Тобто високі прайс-кепи з великою ймовірністю можуть спровокувати проблеми за межами підприємства. Це й загальне підвищення цін на товари та послуги, збільшення кількості безробітних. Через такі ризики НКРЕКП вирішило не відмовлятися від системи прайс-кепів.
Підстави для змін
Аби зрозуміти, навіщо в Україні введені нові прайс-кепи, треба звернути увагу на слова голови Міністерства енергетики України Германа Галущенко. За його думкою, без підвищення тарифів енергосистему навряд чи вдалося б втримати під контролем. Але розглянемо корінь проблем, які призвели до того, що виникли нові прайс-кепи.
Коли населення отримувало ресурс за «соціальною ціною», різницю компенсував великий бізнес згідно зі спеціальними зобов’язаннями, покладеними державою. Але в підприємств є внутрішні проблеми, тому не всі й не завжди мали змогу вчасно розрахуватися за ресурс.
Це призвело до критичної ситуації в енергосистемі. Вона полягає в тому, що багато її учасників, які мали борги, не поспішали з розрахунками. Ускладнювали ситуацію й дії населення. Попри доступні тарифи, які тривалий час не зазнавали змін, далеко не всі громадяни поспішали до каси з платіжками. Наслідком такої ситуації виявилася нестача коштів на елементарні проблеми галузі.
До причин, через які з’явилися нові прайс-кепи, належить також інфляція. Але головною з них стала війна. З початком вторгнення ворога багато виробників електрики опинилися поза контролем України, а це:
- Запорізька АЕС і Запорізька ТЕС (обидва підприємства розташовані в Енергодарі);
- Луганська ТЕС;
- Вуглегірська ТЕС;
- Каховська ГЕС та інші станції на тимчасово окупованих територіях, у тому числі ті, які функціонують внаслідок використання сонячного тепла, вітру, та інших альтернативних джерел.
З початком повномасштабного вторгнення розірвані всі зв’язки з країною-агресором і її союзницею Білоруссю. Натомість Україна підключена до європейської енергетичної системи ENTSO-E. Саме через неї здійснюється імпорт електроенергії.
Критична потреба в останньому виникла після свідомого руйнування енергетичних об’єктів України. Його країна-агресор активно почала здійснювати починаючи з жовтня 2022 р. Це призвело до дефіциту генерації, який терміново потрібно було компенсувати.
Нині на відновлення системи потрібно нове обладнання, частина якого виготовляється на вітчизняних підприємствах, частина постачається з-за кордону. Актуальним залишається імпорт із Європи, де ціна електроенергії вища в порівнянні з Україною. Великої шкоди завдало знищення окупантами Каховської ГЕС у червні 2023 р. Наслідки цієї катастрофи ще оцінюються.
Що робити бізнесу
Нові прайс-кепи не викликали радощів у споживачів, але без них неможливо зміцнити українську енергосистему. Тому залишається економити. Дієвим варіантом заощадження витрат для великих підприємств є укладання двосторонніх контрактів із постачальниками електроенергії, які передбачають індивідуальну ціну.
З іншого боку, стратегія енергоощадження на підприємствах запроваджена ще у 2017 р., і в ній викладені рекомендації для кожної компанії:
- Регулярно здійснювати ревізію й обслуговування обладнання.
- Контролювати споживання електроенергії. Постійно розробляти заходи з його скорочення.
- Здійснювати контроль за виробничими процесами й розходом електроенергії, що пов’язаний із ними.
- Залучати до роботи кваліфікованих спеціалістів з енергетичного менеджменту. Стимулювати рівень їхньої мотивації до роботи.
- Залучати інвестиції в програми з енергоощадження.
Якщо виконувати ці рекомендації, стане можливим не лише скоротити витрати на електроенергію, але й повернути їх на рівень до того, коли були введені нові прайс-кепи.
