У червні 2023 року в українських бізнес-колах чи не головною темою виявилося підвищення граничних цін на електричну енергію, яке планувалося на липень. Очікувалося здороження ресурсу з усіма наслідками. Нині ми живемо з новими тарифами, але повернемося до липня, щоби проаналізувати, як український ринок пережив нові price cap у перший місяць їхнього введення.
Що відбувалося в липні
Отже, 30.06.2023, згідно з постановою НКРЕКП, граничні ціни (або price-cap) були підвищені в сегментах «Ринок Доба Наперед» (РДН) і на внутрішньодобовому ринку (ВДР). Підвищення має такий вигляд:
- Пікове навантаження (з 19:00 до 23:00). Підвищення склало 80%, від 4000 грн за МВт/год до 7000 грн МВт/год.
- Максимальне навантаження (з 07:00 до 19:00). Підвищення складає 40%, від 4000 грн за МВт/год до 5600 грн за МВт/год.
- Мінімальне навантаження (з 23:00 до 07:00). Підвищення складає 50%, від 2000 грн/МВТ/год, до 3000 МВт/год.
Одне з головних завдань нових price cap полягало у створенні сприятливих умов для імпорту в Україну європейської електроенергії за вищою ціною. Необхідність у ньому виникає в період пікового навантаження. Але зі старими обмеженнями через відчутну різницю між українськими і європейськими показниками вартості імпорт був ускладнений. Жодна країна не погодилась експортувати електроенергію за цінами, які існували в Україні до впровадження нових price cap.
Коли вартість наблизилися до європейського рівня, для імпорту е/е майже немає перешкод. Така можливість має стратегічне значення, адже дозволяє задовольнити українські потреби в електричній енергії і запобігти плановим відключенням.
В окремі дні й години українські ціни за новими price-cap могли перевищувати європейські. Отже, головна мета підвищень є досягнутою, адже імпорт активізувався. Про це каже статистика: згідно з її даними, лише за 19 діб липня із-за кордону отримано 39,5 тис. МВт-год е/е, у той час, як у травні цей показник за повний місяць складав 43,7 МВт-год, а у квітні він перебував лише на рівні 23,6 тис. МВт-год.
Цінові зміни. Як вони відбувалися
За інформацією всеукраїнського порталу «Оператор ринку» за перші 20 днів липня, коли вже діяли нові price cap, зростання ціни купівлі-продажу електроенергії на ринку склало 17% у порівнянні з червнем. Вона досягла показника 3528,79 грн. Ми невипадково вказуємо точну цифру, щоб її порівняти з ціною в найближчих європейських країнах. Отже, у гривневому еквіваленті ціна Base на РДН там виглядала наступним чином:
- Румунія – 3882,24 грн;
- Словаччина – 3771, 84 грн;
- Угорщина – 3868,04 грн.
Але на внутрішньодобовому ринку спостерігалося більш відчутне зростання. Воно склало 34%, і дійшло до 3993,48 грн МВт/год. Загалом і на балансуючому, і на внутрішньодобовому ринку, і на РДН обертаються далеко не повні обсяги електричної енергії. Здебільшого купівля-продаж здійснюються за непублічними угодами. Але все ж таки показники РДН є своєрідними ціновими орієнтирами. Вони мають назву – бенчмарк.
Якщо детально проаналізувати спостереження, можна побачити, наприклад, що в період з 10 по 16 липня погодинні відхилення від price cap становили в Україні в середньому 29,5%, але коливалися в діапазоні від 0 до 83,8%. Причому 31,5% припадали на години, коли відхилення в бік підвищення впритул наближалися до нових price cap або було на одному рівні з ними. За словами фахівців саме в цих випадках ціни могли бути значно вищими, адже їх стримували нові прайс-кепи.
Чи пов’язане зростання ціни з новими price-cap
Якщо розглядати ситуацію поверхнево, може з’явитися думка, що саме імпорт електроенергії призвів до підвищення її вартості на ринку. Але цьому твердженню суперечать фахівці. Навпаки, вони заперечують такий вплив і доводять наступні аргументи. Перший полягає в тому, що імпорт балансу посунув ціну лише в бік зменшення. Другий – обсяги торгівлі ресурсом між Україною і Східною Європою незначні, тому вони не здатні впливати на ринкову кон’юнктуру. Причому причина є набагато глибшою, аніж домовленості між відповідними компаніями.
Річ у тім, що енергетична система ЄС ще недостатньо інтегрована в українську мережу, через це немає фізичної можливості здійснювати великі транші. Тому Україна імпортує електроенергію, якщо в цьому дійсно є потреба, використовуючи моменти, коли європейська ціна є нижчою, ніж українська. Це часто відбувається в денні години, коли багато е/е виробляється сонячними станціями, або у вихідні дні, коли може фіксуватися профіцит. У такі дні європейська ціна буває не лише нижчою за українську, але й може дістатися нуля або навіть набути від’ємного значення.
Але питання, чому зросли ціни на електрику, залишається актуальним. Більшість експертів дотримується думки, що причина полягає в ефекті відкладеного попиту. Тобто до вивільнення цін накопичувався потенціал для їхнього природного зростання. Зокрема, дорогою є теплова генерація. Електрику, яка виробляється з вугілля, загалом не є рентабельним реалізовувати за ціною, меншою ніж 4000 грн за МВт/год. Велику вартість мають і газові блоки, які теж залучені у виробництві електроенергії.
На підвищення ціни вплинули наслідки російських обстрілів і необхідність відновлення системи. Відповідних витрат потребує і PSO для побутових споживачів, яка насамперед пов’язана з атомною генерацією. Свою роль відіграв і попит на електроенергію, прямим відображенням якого є інтенсифікація торгів РДН. Статистика демонструє, що їхня загальна сума за перші 20 днів липня складає 1,123 трлн МВт/год. У порівнянні з червнем зросли:
- обсяг торгів – на 26,38%;
- пропозиція – на 17,3%;
- попит ؘ– на 14,37%.
Не останньою чергою потреба пов’язана з літньою спекою, коли активізувалося експлуатування кліматичної техніки. З іншого боку, саме в цей період почалося пожвавлення процесів в економіці, і багато підприємств почали запускати потужності, яких потребували електрики. Через спекотну погоду активізувалося використання і холодильного обладнання.
Подальші перспективи
Попри певне збільшення вартості, активізація імпорту електроенергії в Україну через нові price cap посприяла зникненню дефіциту е/е. Тим більше побутові споживачі не відчули таке підвищення повною мірою, адже вони захищені POS. Це пов’язано не лише з попитом, що зростає, але й з необхідністю ремонту обладнання, яке знаходиться в незадовільному стані після російських обстрілів. Навіть виконання ремонтних робіт потребувало відключення певної кількості чинних енергетичних блоків, але імпорт значною мірою компенсує цей дефіцит.
Потреба в постачанні електрики з-за кордону залишатиметься і надалі, особливо взимку. Навіть йдеться про можливості збільшення імпорту в холодний період. Але чи буде це рішення реалізоване, залежить від економічних і технічних чинників. Зокрема, щоби створити вигідні передумови для імпорту, треба збільшити price cap, тому що здебільшого ціна електрики в країнах-сусідах є вищою, ніж українська. Тим більше, що й у холодну пору року в Європі зазвичай вартість ресурсу зростає. Отже, збільшення price cap може стати одним з інструментів досягти цінового паритету. Тим більше потреби України в е/е, вірогідно, зростатимуть, і через це НКРЕКП не матиме іншого вибору, окрім як знову збільшити верхній запобіжник.
Чи не варто скасувати обмеження
Багато фахівців енергетичної галузі пропонують революційне рішення. Воно полягає в тому, щоби остаточно зняти цінові обмеження на електроенергію. За цих обставин зростання ціни буде унормоване потребами, а також очікується баланс між попитом і пропозицією. Цієї думки дотримується і Європейське Енергетичне товариство. Адже в Україні на ціни здебільшого впливають цінові запобіжники.
Якщо нові price cap форсувати за стандартами ЄС із надвисокою верхньою межею (3000–4000 євро), яка ніколи не досягається, тоді ціну електроенергії формуватиме конкуренція. При цьому нижня межа в Європі не регулюється, і через це в період найвищого профіциту можливі від’ємні показники. Зняття верхньої межі пожвавить ринок е/е, і з великою ймовірністю до нього доєднаються і виробники зеленої енергії, які наразі користуються державною послугою «Гарантований покупець».
Щодо технічних аспектів, то їхній вплив мінімальний, адже за потреби функціонування міждержавних інтерконнекторів регулюється ENTSO-E. Наприклад, була збільшена пропускна спроможність імпорту з ЄС до України та Молдови, нині використовується лише половина потужностей.
Іншим прикладом є відкриття модернізованої лінії між Хмельницькою АЕС і польським містом Жешувом. Але проблема в тому, що імпорт з Польщі відбувається рідко через ціни, які там значно перевищують українські. Отже, щоб ефективно використовувати пропускні спроможності, необхідно доєднатися до аукціонної платформи JAO, а також проводити більше двосторонніх аукціонів з операторами сусідніх країн. Але ці дії потребують змін у законодавстві.
